За місяць : 1106
статей : 1008
| Рубрики : | Соціокультурна діяльність бібліотек |
Бібліотечно-музейна виставка – соціокультурна акція в бібліотеці, що об’єднує в єдиному візуальному і асоціативному просторі видання та музейні експонати.
Б.-м. в використовується в тих випадках, якщо бібліотека не має у своєму розпорядженні власних музейних фондів, а музейна діяльність є для неї другорядною після бібліотечної роботи і полягає у відборі, вивченні та експонуванні музейних предметів тільки у форматі конкретної виставки, зазвичай, тематичного спрямування. Термін «бібліотечно-музейна виставка» уперше запропонований російською дослідницею, канд. пед. наук Ю. Демченко (2010), нею ж обґрунтовано історико-теоретичні й організаційні аспекти цієї діяльності.
Б.-м. в. розглядається як цілеспрямована, науково обґрунтована, публічна демонстрація спеціально підібраних, систематизованих, композиційно упорядкованих, оснащених пояснювальними надписами та технічно і художньо оформлених творів друку та музейних предметів, які пропонуються користувачам бібліотеки для огляду, ознайомлення та вивчення. Б.-м. в., як одна з форм музейної діяльності, є своєрідною комплексною книжково-ілюстративною виставкою музейного типу, що по суті є синтезом бібліотечної та музейної виставки, тобто виставкою-експозицією, яка охоплює раритетні, прижиттєві, друковані видання, у т. ч. з приватних колекцій, рукописні та ілюстративні матеріали, світлини, речі та інші різноманітні бібліотечні й музейні документи. Предмети й аксесуари, представлені на Б.-м. в., сприяють більш емоційному зануренню в тему, якій приурочена виставка, глибшому розумінню і сприйняттю представлених на ній документів. Тобто книги та музейні експонати існують в єдиному просторі і спільно створюють цілісний візуальний образ-осягнення. Обсяг документів Б.-м. в. становить в середньому, 100–150 одиниць демонстрації (експонування).
Б.-м. в. зазвичай присвячуються актуальним питанням – важливим політичним подіям, визначним культурним явищам, певним ювілейним датам, знаменним подіям минулого і сьогодення тощо.
Залежно від призначення експозиції та співвідношення музейних речей і видань з бібліотечних фондів Б.-м. в. розподіляються на кілька видових груп, в яких: експонати ілюструють зміст видань; видання пояснюють експонати; експонати виступають як символи певної історичної чи культурної епохи; експонати слугують фоном для книжок та періодичних видань; є всі перераховані вище форми поєднання видань та експонатів. Такі виставки можуть бути як одиничними, так і змінювати одна одну, стаючи традиційними або циклічними.
Б.-м. в. мають органічно поєднувати друковані, предметні, художні і технічні засоби. Успішність Б.-м. в. залежить від рівня взаємодії бібліотек з іншими установами, профіль яких пов’язаний із проблематикою виставок, насамперед музейними. Порівняно з традиційною бібліотечною виставкою Б.-м. в. більше привертає увагу користувачів, передусім, вдало вписується в інтер’єр бібліотеки, а її організація вимагає менших матеріальних витрат, ніж музейна експозиція. З іншого боку, Б.-м. в. вимагає від її організаторів поглиблених знань бібліотечного фонду та основ музейної справи, певного художнього смаку та загальної ерудиції.
Для підготовки Б.-м. в. доцільним є створення тимчасової робочої групи, до якої входили б представники різних відділів бібліотеки. У бібліотеці бажане створення постійного виставково-експозиційного простору і модульних конструкцій, що дасть змогу ефективніше організовувати різнопланові експозиції.
Діапазон виставкової діяльності бібліотек при застосуванні Б.-м. в. як феномена бібліотечної комунікації дає змогу залучати широке коло фахівців і користувачів; активізувати їхню творчу та пізнавальну діяльність; формувати інформаційну культуру ; розвивати навички управління колективною та індивідуальною діяльністю; здійснювати безперервну освіту бібліотечних кадрів.
Бібліотекар-консультант проводить екскурсії та огляди за темою Б.-м. в., надає консультаційну допомогу, веде статистику відвідувань і документовидач, забезпечує збереження фонду під час експонування. Інтелектуалізація роботи бібліотекаря-консультанта вимагає розширення кола його професійних знань та підвищення вимог до його кваліфікації.
В сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства Б.-м. в. є по суті авторським освітнім проєктом, в якому бібліотечні та музейні працівники поглиблюють свої інформаційні знання та комунікативні навички, засвоюють проєктну технологію. Така діяльність передбачає проєктування, організацію, створення, поповнення і вдосконалення виставки. Поєднання різноманітних форм і методів роботи, використання інформаційних технологій дають змогу поліпшувати Б.-м. в., наповнювати їх новим змістом, водночас основним її елементом залишається книга, а найголовнішою метою – пропагування книги і читання.
Організація та проведення Б.-м. в. орієнтовані на поліпшення якісних показників бібліотечної роботи, що насамперед сприяє розвитку гуманітарно-просвітницької діяльності бібліотеки. Зростання ролі музейної складової в роботі бібліотечних установ уможливлює появу нових різноманітних форм виставкової та просвітницької діяльності бібліотек, що спричинюється як новими можливостями сучасних інформаційних та мультимедійних технологій, так і неформальним, творчим підходом бібліотечних фахівців до організації виставкових експозицій.
Збаровская Н. В. Выставочная деятельность публичных библиотек / Н. В. Збаровская ; отв. ред. Т. Захарчук. – Санкт-Петербург : Профессия, 2004. – 224 с.
Демченко Ю. А. Формирование культурного пространства / Ю. А. Демченко // Библ .дело. – 2007. – № 18. – С. 24–29.
Медникова С. А. Библиотеки, музеи и архивы: грани сотрудничества / С. А. Медникова // Библ. дело. – 2007. – № 18. – С. 20–23.
Матлина С. Г. Книжные выставки – обычные и необычные / С. Г. Матлина. – Москва : Чистые пруды, 2008. – 27 с.
Демченко Ю. А. Изменения в составе и содержании функций библиотек, осуществляющих музейную деятельность / Ю. А. Демченко // Вестн. Челябин. гос. акад. культуры и искусств. – 2010. – № 2. – С. 15–18.